Стаття 42-4. Плата за видачу або продовження дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства
1. Розмір плати за видачу або продовження дії дозволу становить:
1) для дозволів, що видаються на строк від одного до трьох років або їх дія продовжується на такий строк, - шість прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем подані документи;
2) для дозволів, що видаються на строк від шести місяців до одного року включно або їх дія продовжується на такий строк, - чотири прожиткові мінімуми для працездатних осіб, встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем подані документи;
3) для дозволів, що видаються на строк до шести місяців або їх дія продовжується на такий строк, - два прожиткові мінімуми для працездатних осіб, встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем подані документи.
2. Роботодавець вносить плату протягом 10 робочих днів з дня отримання рішення про видачу або продовження дії дозволу, яке надсилається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, поштою з повідомленням про вручення.
3. Якщо роботодавець не вніс плату протягом 10 робочих днів з дати прийняття рішення про видачу або продовження дії дозволу, таке рішення скасовується.
4. Плата за видачу або продовження дії дозволу зараховується до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
5. Видача та продовження дії дозволу на застосування праці осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, осіб, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та осіб, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства, здійснюються безоплатно.
Ст 42-4 ЗУ Про зайнятість населення зі змінами 2021 рік №5067-VI від 05.07.2012, редакція від 10.06.2021
Iнші статті
- Стаття 18. Територіальні та місцеві програми зайнятості населення
- Стаття 50. Участь роботодавців у забезпеченні зайнятості населення
- Стаття 48. Масове вивільнення працівників з ініціативи роботодавця
- Стаття 19. Органи соціального діалогу у сфері зайнятості
- Стаття 7. Право особи на професійну орієнтацію
- Стаття 6. Право особи на вибір місця, виду діяльності та роду занять
- Стаття 4. Зайняте населення
- Стаття 15. Принципи та мета, основні напрями державної політики у сфері зайнятості населення
- Стаття 24. Заходи щодо сприяння зайнятості населення
- Стаття 24-1. Заходи сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб
- Стаття 42-5. Внесення змін до дозволу на застосування праці іноземців або осіб без громадянства
- Стаття 8. Право особи на професійне навчання
- Стаття 11. Право особи на захист від проявів дискримінації у сфері зайнятості населення
- Стаття 53. Відповідальність за порушення законодавства про зайнятість населення
- Стаття 17. Органи, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення