Стаття 89. Розширений ветеринарно-санітарний контроль
1. Якщо державний прикордонний інспектор ветеринарної медицини має підозру, що ввезення на територію України або транзитний вантаж з товарами не відповідає необхідним умовам для ввезення на територію України або транзиту, вживаються такі заходи:
1) державний прикордонний інспектор ветеринарної медицини негайно повідомляє про це Головному державному ветеринарному інспектору України, який у свою чергу негайно повідомляє ветеринарну адміністрацію країни походження і останньої країни транзиту, а також імпортеру або власнику вантажу;
2) вантаж підлягає ізоляції в карантинній станції на призначеному прикордонному інспекційному посту, а державний прикордонний інспектор ветеринарної медицини в разі необхідності повинен відібрати зразки товарів за процедурою, зазначеною у відповідному зводі правил, та направити зразки до уповноваженої лабораторії, обладнаної для проведення необхідних досліджень, з метою підтвердження або усунення підозри;
3) у разі усунення підозри державний прикордонний інспектор ветеринарної медицини видає ветеринарне свідоцтво для забезпечення переміщення вантажу територією України, після чого вантаж підлягає проходженню подальших митних процедур, передбачених законодавством;
4) у разі підтвердження наявності у тварин особливо небезпечних хвороб, занесених до списку МЕБ, тварини забиваються, а їх туші та супутні об’єкти утилізуються або знищуються у спосіб, що гарантує неможливість перенесення хвороби, за рахунок власника або перевізника. Якщо вантаж складається з інших, ніж живі тварини, товарів, ці товари утилізуються або знищуються у спосіб, що гарантує неможливість перенесення хвороби, за рахунок власника або імпортера;
5) у разі підтвердження наявності ендемічної хвороби, що підлягає повідомленню, стосовно якої застосовується державна програма контролю, або підтвердження зараження тварин хворобою, яка може спричинити підвищення рівня захворюваності на ендемічні хвороби тварин в Україні, вантаж підлягає:
а) поверненню до країни походження за рахунок власника або перевізника, якщо таке повернення не становитиме загрози для здоров’я тварин;
б) технічній переробці з метою ліквідації патогенного агента хвороби тварин за згодою власника та з дотриманням необхідних ветеринарно-санітарних заходів;
в) знищенню відповідно до положень пункту 4 частини першої цієї статті.
2. Про підтвердження або усунення підозри про хворобу тварин та здійснення подальших заходів Головний державний ветеринарний інспектор України негайно повідомляє ветеринарну адміністрацію країни походження та імпортера та/або власника вантажу.
Ст 89 ЗУ Про ветеринарну медицину зі змінами 2021 рік №2498-XII від 25.06.1992, редакція від 21.03.2021
Iнші статті
- Стаття 47. Завдання органів Національної поліції під час спалаху хвороби тварин
- Стаття 56. Виробництво та обіг неїстівних продуктів тваринного походження
- Стаття 59. Обов’язки осіб, які здійснюють діяльність з виробництва та обігу неїстівних продуктів тваринного походження
- Стаття 69. Роздрібна торгівля ветеринарними препаратами
- Стаття 28. Договори щодо еквівалентності ветеринарно-санітарних заходів
- Стаття 35. Застосування профілактичного карантину тварин
- Стаття 101. Професійна підготовка, підвищення кваліфікації, післядипломна освіта та атестація спеціалістів ветеринарної медицини
- Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики в галузі ветеринарної медицини
- Стаття 12. Посадові особи, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд
- Стаття 96. Заходи, що здійснюються у зв’язку із загрозою хвороби тварин
- Стаття 94. Документи, якими супроводжуються вантажі товарів, що вивозяться з території України
- Стаття 61. Державна фармакологічна комісія ветеринарної медицини
- Стаття 3. Основні завдання держави в галузі ветеринарної медицини
- Стаття 15. Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за переміщенням тварин
- Стаття 23. Проведення аналізу ризику