Стаття 101. Професійна підготовка, підвищення кваліфікації, післядипломна освіта та атестація спеціалістів ветеринарної медицини
1. Професійна підготовка спеціалістів ветеринарної медицини проводиться лише за стаціонарною формою навчання.
2. Підвищення кваліфікації та післядипломна освіта спеціалістів ветеринарної медицини здійснюються:
1) лікарів ветеринарної медицини, магістрів - у вищих навчальних закладах післядипломної освіти та на факультетах ветеринарної медицини вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації;
2) фельдшерів ветеринарної медицини - у ветеринарних і сільськогосподарських технікумах, училищах, вищих навчальних закладах I-II, III-IV рівнів акредитації;
3) кандидатів, докторів ветеринарної медицини - на відповідних кафедрах навчальних закладів III-IV рівнів акредитації та у відділах науково-дослідних інститутів.
3. Підвищення кваліфікації та післядипломна освіта спеціалістів ветеринарної медицини можуть проводитися також шляхом участі в семінарах та стажування в Україні і за кордоном з урахуванням спеціалізації.
4. Підвищення кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини проводиться не рідше ніж один раз на п’ять років.
5. Оплата за післядипломне навчання спеціалістів державної ветеринарної медицини під час підвищення кваліфікації здійснюється за рахунок роботодавця, а спеціалістів, які працюють на підприємницьких засадах, - за їх власний рахунок.
6. Спеціалісти ветеринарної медицини підлягають атестації у порядку, встановленому законодавством. За результатами атестації визначається відповідність працівників займаній посаді та рівень їх кваліфікації, присвоюються категорії з визначенням відповідної заробітної плати.
7. Положення про післядипломну освіту та періодичні курси підвищення кваліфікації спеціалістів, а також порядок атестації спеціалістів ветеринарної медицини затверджує Департамент.
Ст 101 ЗУ Про ветеринарну медицину зі змінами 2021 рік №2498-XII від 25.06.1992, редакція від 21.03.2021
Iнші статті
- Стаття 85. Вимоги до вантажів товарів, що ввозяться на територію України або переміщуються транзитом
- Стаття 100. Ветеринарна практика
- Стаття 28. Договори щодо еквівалентності ветеринарно-санітарних заходів
- Стаття 64. Спрощена державна реєстрація ветеринарних препаратів
- Стаття 24. Процедури управління ризиком
- Стаття 30. Процедури контролю, інспектування та ухвалення
- Стаття 1. Визначення основних термінів
- Стаття 59. Обов’язки осіб, які здійснюють діяльність з виробництва та обігу неїстівних продуктів тваринного походження
- Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики в галузі ветеринарної медицини
- Стаття 57. Обіг шкіряної сировини
- Стаття 75. Регулювання обігу засобів ветеринарної медицини
- Стаття 43. Підтвердження спалаху особливо небезпечних хвороб, занесених до списку МЕБ
- Стаття 103. Інформаційне забезпечення державної служби ветеринарної медицини
- Стаття 54. Затвердження експортних потужностей (об’єктів) для неїстівних продуктів тваринного походження
- Стаття 4. Органи державного управління в галузі ветеринарної медицини