Стаття 29. Обмеження прав у зв'язку з допуском та доступом до державної таємниці
Громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці у порядку, встановленому законодавством, і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більш як на п'ять років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею.
Не обмежується виїзд у держави, з якими Україна має міжнародні договори, що передбачають такий виїзд і згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
На громадянина також поширюються обмеження свободи інформаційної діяльності, що випливають з цього Закону.
Ст 29 ЗУ Про державну таємницю зі змінами 2021 рік №3855-XII від 21.01.1994, редакція від 24.10.2020
Iнші статті
- Стаття 18. Основні організаційно-правові заходи щодо охорони державної таємниці
- Стаття 30. Компенсація громадянам у зв'язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці
- Стаття 5. Компетенція державних органів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у сфері охорони державної таємниці
- Стаття 34. Особливості здійснення державними органами їх функцій щодо державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею
- Стаття 2. Законодавство України про державну таємницю
- Стаття 14. Зміна ступеня секретності інформації та скасування рішення про віднесення її до державної таємниці
- Стаття 4. Державна політика щодо державної таємниці
- Стаття 13. Строк дії рішення про віднесення інформації до державної таємниці
- Стаття 33. Обмеження, пов'язані з державною таємницею, щодо перебування і діяльності в Україні іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, а також розташування та переміщення об'єктів і технічних засобів, що їм належать
- Стаття 21. Режимно-секретні органи