Стаття 79. Земельна ділянка як об'єкт права власності
1. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
2. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.
3. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Ст 79 ЗКУ зі змінами 2021 рік (Земельний кодекс України, ЗК України) №2768-III від 25.10.2001, редакція від 27.05.2021
Iнші статті
- Стаття 181. Поняття землеустрою
- Стаття 45. Використання земель природно-заповідного фонду
- Стаття 102-1. Підстави набуття і зміст права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови
- Стаття 149. Порядок вилучення земельних ділянок із постійного користування
- Стаття 32. Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств
- Стаття 11. Повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин
- Стаття 209. Використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва
- Стаття 103. Зміст добросусідства
- Стаття 57. Використання земель лісогосподарського призначення
- Стаття 129. Особливості продажу земельних ділянок державної або комунальної власності іноземним державам, юридичним особам, створеним та зареєстрованим відповідно до законодавства іноземної держави