Стаття 79. Земельна ділянка як об'єкт права власності
1. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
2. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.
3. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Ст 79 ЗКУ зі змінами 2021 рік (Земельний кодекс України, ЗК України) №2768-III від 25.10.2001, редакція від 27.05.2021
Iнші статті
- Стаття 15. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин
- Стаття 120. Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду
- Стаття 60. Прибережні захисні смуги
- Стаття 66-1. Землі індустріальних парків
- Стаття 177. Загальнодержавні програми використання та охорони земель
- Стаття 201. Грошова оцінка земельних ділянок
- Стаття 112. Охоронні зони
- Стаття 46-1. Обмеження у використанні земель територій та об’єктів природно-заповідного фонду
- Стаття 126. Оформлення речових прав на земельну ділянку
- Стаття 148-1. Перехід права власності на земельні ділянки, що перебувають у користуванні
- Стаття 104. Попередження шкідливого впливу на сусідню земельну ділянку
- Стаття 122. Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування
- Стаття 186. Погодження і затвердження документації із землеустрою
- Стаття 74. Землі міського електротранспорту
- Стаття 23. Пріоритетність земель сільськогосподарського призначення