Стаття 1000. Договір доручення
1. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
2. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
Ст 1000 ЦКУ зі змінами 2021 рік (Цивільний кодекс України, ЦК України) №435-IV від 16.01.2003, редакція від 13.06.2021
Iнші статті
- Стаття 219. Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину
- Стаття 490. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування
- Стаття 597-11. Припинення довірчої власності
- Стаття 920. Відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із договору перевезення
- Стаття 1224. Усунення від права на спадкування
- Стаття 1122. Особливі умови договору комерційної концесії
- Стаття 9. Застосування Цивільного кодексу України до врегулювання відносин у сферах господарювання, використання природних ресурсів, охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин
- Стаття 1076-1. Договір рахунка умовного зберігання (ескроу)
- Стаття 1078. Предмет договору факторингу
- Стаття 499. Визнання прав інтелектуальної власності на торговельну марку недійсними