Стаття 41. Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду
1. Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:
1) між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частиною п'ятою статті 26 цього Кодексу ;
2) між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;
3) з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;
4) з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.
2. При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.
3. Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі вагітності дружини або народження дитини у осіб, зазначених пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, або якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб.
Ст 41 СК України зі змінами 2021 рік (Сімейний кодекс України, СКУ) №2947-III від 10.01.2002, редакція від 01.01.2021
Iнші статті
- Стаття 198. Підстави виникнення обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина
- Стаття 149. Зміна дитиною свого прізвища та (або) імені, та (або) по батькові
- Стаття 251. Звільнення опікуна та піклувальника дитини від їх обов'язків
- Стаття 244. Особа, яка може бути опікуном, піклувальником дитини
- Стаття 92. Право на укладення шлюбного договору
- Стаття 2. Учасники сімейних відносин, які регулює Сімейний кодекс України
- Стаття 201. Застосування норм цього Кодексу до відносин щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина
- Стаття 174. Право власності дитини на майно, призначене для її розвитку, навчання та виховання
- Стаття 208. Особа, яка може бути усиновленою
- Стаття 111. Заходи суду щодо примирення подружжя