Стаття 13. Спеціальні спрощення та переваги
1. Підприємство, яке отримало авторизацію АЕО-С, має право у порядку та на умовах, визначених цим Кодексом, застосовувати такі спеціальні спрощення:
1) загальна фінансова гарантія;
2) самостійне накладення пломб спеціального типу;
3) процедура спрощеного декларування;
4) процедура випуску за місцезнаходженням.
2. Підприємство, яке отримало авторизацію АЕО-С, користується такими перевагами:
1) виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення в першочерговому порядку;
2) зниження автоматизованою системою митного оформлення ступеня ризику для визначення переліку митних формальностей під час здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
3) використання спеціально визначеної (за наявності) смуги руху в пункті пропуску через державний кордон України для переміщення автомобільних транспортних засобів комерційного призначення;
4) використання національного логотипа АЕО.
3. Підприємство, яке отримало авторизацію АЕО-Б, має право у порядку та на умовах, визначених цим Кодексом, застосовувати спеціальне спрощення "самостійне накладення пломб спеціального типу".
4. Підприємство, яке отримало авторизацію АЕО-Б, користується такими перевагами:
1) отримання повідомлення митного органу про те, що відповідні товари і транспортні засоби комерційного призначення на основі результатів аналізу ризиків за загальною декларацією прибуття обрано для проведення митного огляду в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України до моменту їх переміщення через митний кордон України;
2) виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення в першочерговому порядку;
3) зниження автоматизованою системою митного оформлення ступеня ризику для визначення переліку митних формальностей під час здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
4) використання спеціально визначеної (за наявності) смуги руху в пункті пропуску через державний кордон України для переміщення автомобільних транспортних засобів комерційного призначення;
5) використання національного логотипа АЕО.
За результатами застосування системи управління ризиками, якщо направлення повідомлення, передбаченого пунктом 1 цієї частини, може вплинути на результати митного огляду, посадові особи митного органу мають право проводити митний огляд без надсилання такого повідомлення.
5. Підприємства-нерезиденти мають право користуватися перевагами, визначеними цією статтею, відповідно до міжнародних договорів України, що передбачають взаємне визнання підприємств, яким надано авторизацію АЕО, та підприємств, що виконують вимоги законодавства країни їх реєстрації, еквівалентні вимогам для надання авторизації АЕО згідно з цим Кодексом.
Ст 13 МКУ зі змінами 2021 рік (Митний кодекс України, МК України) №4495-VI від 13.03.2012, редакція від 15.05.2021
Iнші статті
- Стаття 9. Митна територія України
- Стаття 76. Митний статус товарів, поміщених у митний режим імпорту
- Стаття 516. Порядок призначення експертизи
- Стаття 372. Особливості тимчасового вивезення (пересилання) громадянами-резидентами товарів за межі митної території України
- Стаття 455. Облік осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи
- Стаття 172. Митний статус товарів, що поміщуються у митний режим переробки за межами митної території
- Стаття 144. Переміщення товарів між магазинами безмитної торгівлі
- Стаття 198. Подання документів та відомостей митним органам у пунктах пропуску через державний кордон України
- Стаття 400-1. Достроковий випуск товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності
- Стаття 420. Магазин безмитної торгівлі
- Стаття 147. Митний режим переробки на митній території
- Стаття 244. Розпорядження коштами, одержаними від реалізації товарів
- Стаття 151. Строки переробки товарів на митній території України
- Стаття 251. Порядок митного оформлення іноземних інвестицій
- Стаття 34. Інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи і засоби їх забезпечення, що використовуються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності