Стаття 11. Види органів і установ виконання покарань
1. Органами виконання покарань є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, його територіальні органи управління, уповноважені органи з питань пробації.
2. Установами виконання покарань є: арештні доми, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи (далі - виховні колонії), слідчі ізолятори у випадках, передбачених цим Кодексом.
3. Кримінально-виконавчі установи поділяються на кримінально-виконавчі установи відкритого типу (далі - виправні центри) і кримінально-виконавчі установи закритого типу (далі - виправні колонії).
4. Виправні колонії поділяються на колонії мінімального, середнього і максимального рівнів безпеки.
5. Виправні колонії мінімального рівня безпеки поділяються на колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання і колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.
6. У виправних колоніях середнього рівня безпеки можуть створюватися сектори максимального рівня безпеки для відбування покарання чоловіками, засудженими до довічного позбавлення волі.
У виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання можуть створюватися сектори середнього рівня безпеки для відбування покарання жінками, засудженими до довічного позбавлення волі.
7. У межах, визначених цим Кодексом та законами України, виконання кримінальних покарань також здійснюють органи державної виконавчої служби, військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон.
8. Територіальні органи управління, уповноважені органи з питань пробації, арештні доми, виправні центри, виправні та виховні колонії, слідчі ізолятори організовуються і ліквідуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, а військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон - Міністерством оборони України.
Ст 11 КВК України зі змінами 2021 рік (Кримінально-виконавчий кодекс України, КВКУ) №1129-IV від 11.07.2003, редакція від 10.06.2021
Iнші статті
- Стаття 93. Відбування засудженими всього строку покарання в одній виправній чи виховній колонії
- Стаття 155. Правовий статус осіб, які відбули покарання
- Стаття 144. Заходи заохочення, що застосовуються до засуджених неповнолітніх
- Стаття 6-1. Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи
- Стаття 66. Участь засуджених до обмеження волі в самодіяльних організаціях
- Стаття 72. Режим у дисциплінарному батальйоні
- Стаття 136. Підстави і розмір матеріальної відповідальності засуджених до позбавлення волі
- Стаття 90. Тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі і переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора
- Стаття 62. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засуджених до обмеження волі
- Стаття 116. Медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі
- Стаття 166. Відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням
- Стаття 130. Заходи заохочення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі
- Стаття 156. Надання допомоги засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні
- Стаття 50. Місця відбування покарання у виді арешту
- Стаття 58. Обчислення строку покарання у виді обмеження волі