Стаття 42. Визнання недійсними правочинів боржника
1. Правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав:
боржник виконав майнові зобов’язання раніше встановленого строку;
боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов’язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов’язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;
боржник узяв на себе заставні зобов’язання для забезпечення виконання грошових вимог.
2. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:
боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов’язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
боржник уклав договір із заінтересованою особою;
боржник уклав договір дарування.
3. У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, кредитор зобов’язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
4. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу.
Ст 42 Кодексу України з процедур банкрутства зі змінами 2021 рік №2597-VIII від 18.10.2018, редакція від 23.04.2021
Iнші статті
- Стаття 91. Загальні положення
- Стаття 11. Вимоги до арбітражного керуючого
- Стаття 74. Відповідальність перед особами, які не змогли взяти участь або перемогти на аукціоні
- Стаття 35. Прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство
- Стаття 100. Заява про визнання іноземної процедури банкрутства та керуючого іноземною процедурою банкрутства
- Стаття 19. Дисциплінарні проступки арбітражних керуючих
- Стаття 58. Постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури
- Стаття 72. Скасування аукціону
- Стаття 55. Відчуження у процедурі санації майна боржника шляхом заміщення активів
- Стаття 31. Правила ведення діловодства та архіву арбітражного керуючого
- Стаття 90. Закриття провадження у справі про банкрутство
- Стаття 30. Винагорода та відшкодування витрат арбітражного керуючого
- Стаття 79. Особливості проведення повторного та другого повторного аукціону
- Стаття 50. Введення процедури санації боржника
- Стаття 27. Порядок припинення діяльності арбітражного керуючого