Стаття 501. Ухвали суду в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру
1. Під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з’ясовує такі питання:
1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння;
2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від одинадцяти років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння;
3) чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
2. Якщо під час судового розгляду не буде доведено однієї з обставин, передбачених у пункті 1 або 2 частини першої цієї статті, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні примусових заходів виховного характеру і закрити кримінальне провадження.
3. При застосуванні до неповнолітнього примусового заходу у вигляді направлення до спеціального навчально-виховного закладу на уповноважений підрозділ органів Національної поліції покладається обов’язок доставити неповнолітнього до спеціального навчально-виховного закладу.
4. Ухвала, постановлена за наслідками розгляду клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ст 501 КПК України зі змінами 2021 рік (Кримінальний процесуальний кодекс України, КПКУ) №4651-VI від 13.04.2012, редакція від 16.06.2021
Iнші статті
- Стаття 282. Відновлення досудового розслідування
- Стаття 191. Дії уповноважених службових осіб після затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання
- Стаття 136. Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом
- Стаття 76. Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні
- Стаття 383. Порядок провадження в суді присяжних
- Стаття 482-1. Кримінальне провадження стосовно суддів Вищого антикорупційного суду
- Стаття 205. Виконання ухвали щодо обрання запобіжного заходу
- Стаття 172. Розгляд клопотання про арешт майна
- Стаття 144. Загальні положення накладення грошового стягнення
- Стаття 119. Зменшення розміру процесуальних витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витрат