Стаття 146-1. Насильницьке зникнення
1. Арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави, в тому числі іноземної, з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
2. Видання наказу або розпорядження про вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, або невжиття керівником, якому стало відомо про вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, його підлеглими заходів для їх припинення та неповідомлення компетентних органів про злочин -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.
Примітка. 1. Під представником держави в цій статті слід розуміти службову особу, а також особу або групу осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави.
2. Під представниками іноземної держави в цій статті слід розуміти осіб, які діють як державні службовці іноземної держави або проходять військову службу у збройних силах, органах поліції, органах державної безпеки, розвідувальних органах, або осіб, які займають посади в зазначених або будь-яких інших державних органах чи органах місцевого самоврядування іноземної держави, утворених відповідно до її законодавства, або які діють за наказом таких осіб, а також представників іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Ст 146-1 ККУ зі змінами 2021 рік (Кримінальний кодекс України, КК України) №2341-III від 05.04.2001, редакція від 23.04.2021
Iнші статті
- Стаття 434. Погане поводження з військовополоненими
- Стаття 132. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
- Стаття 44. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності
- Стаття 442. Геноцид
- Стаття 439. Застосування зброї масового знищення
- Стаття 180. Перешкоджання здійсненню релігійного обряду
- Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження
- Стаття 343. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, судового експерта, працівника державної виконавчої служби, приватного виконавця
- Стаття 156. Розбещення неповнолітніх
- Стаття 302. Створення або утримання місць розпусти і звідництво
- Стаття 76. Обов’язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням
- Стаття 40. Фізичний або психічний примус
- Стаття 410. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
- Стаття 252. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду
- Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав