Стаття 99. Призначення експертизи судом
1. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
2. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
3. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
4. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
5. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов’язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
6. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
7. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Ст 99 ГПК України зі змінами 2021 рік (Господарський процесуальний кодекс України, ГПКУ) №1798-XII від 06.11.1991, редакція від 26.05.2021
Iнші статті
- Стаття 19. Основні положення досудового врегулювання спору
- Стаття 171. Пред’явлення позову
- Стаття 201. Відкриття судового засідання
- Стаття 206. Видалення свідків із зали судового засідання
- Стаття 160. Виправлення помилки в судовому наказі, визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, відстрочення чи розстрочення або зміна способу та порядку його виконання
- Стаття 20. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів
- Стаття 352. Порядок видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду
- Стаття 183. Порядок проведення підготовчого засідання
- Стаття 224. Зауваження щодо технічного запису судового засідання, протоколу судового засідання та їх розгляд
- Стаття 36. Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи
- Стаття 145. Скасування заходів забезпечення позову
- Стаття 292. Залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги
- Стаття 256. Строк на апеляційне оскарження
- Стаття 277. Підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення
- Стаття 302. Підстави для передачі справи на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду