Стаття 2. Завдання та основні засади господарського судочинства
1. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
2. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
3. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є:
1) верховенство права;
2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
4) змагальність сторін;
5) диспозитивність;
6) пропорційність;
7) обов’язковість судового рішення;
8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;
9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках;
10) розумність строків розгляду справи судом;
11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;
12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Ст 2 ГПК України зі змінами 2021 рік (Господарський процесуальний кодекс України, ГПКУ) №1798-XII від 06.11.1991, редакція від 26.05.2021
Iнші статті
- Стаття 248. Строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження
- Стаття 299. Підготовка справи до касаційного розгляду
- Стаття 354. Порядок розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду
- Стаття 245. Роз’яснення судового рішення
- Стаття 60. Документи, що підтверджують повноваження представників
- Стаття 175. Відмова у відкритті провадження у справі
- Стаття 352. Порядок видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду
- Стаття 325. Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами
- Стаття 31. Передача справ з одного суду до іншого суду
- Стаття 49. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору